Новини від полтавського клубу Центуріон

Вітаю вас, шановні орієнтувальники, а також, шанувальники цього виду спорту! Вашій увазі пропонуються новини  від полтавського клубу «Центуріон» про

Закриття літнього спортивного сезону
зі спортивного орієнтування

 В першу чергу ця інформація стосується орієнтувальників міста Полтави і її околиць.

Золота осень

Повідомляю в цьому анонсі про те, що змагання, присвячені закриттю літнього спортивного сезону, відбудуться в неділю, 22 листопада 2015 року.  Тепла погода, прогнозована метеослужбами,  буде хорошим аргументом на користь вашої участі в одному з останніх осінніх стартів року. Запрошуємо всіх бажаючих!

Старт даних змагань — об 11-й годині поблизу села Гора Полтавського району.
Місцевість яруго-балкового типу (перепад висоти до 40 метрів), відкрита на 70%, рослинність легкої та середньої прохідності, переважно висока трава.

Коротка програма заходу:

22.11.2015_02

Начальник дистанцій та автор нової спортивної карти — Олександр Рогатньов.

Дістатись до центру змагань можна автобусом до с. Гора з Критого ринку, потім з кінцевої зупинки по схемі, розміщеній нижче,  до старту 900 метрів (відстань від зупинки буде промаркована).

Розклад руху автобусів  з Критого ринку до с. Гора:
6.20, 7.10, 8.10, 10.25, 12.30, 13.30, 14.30, 15.30, 16.45, 19.30, 20,45.

автобусний маршрут

Gora

схема центру змагань 22.11.2015 р.

Параметри дистанцій:

22.11.2015_01

Зразок карти:

Стартовий внесок (друк карт, папір): 5 грн. — група А, 3 грн. — групи В, С, D.

 Уроки для орієнтувальників-початківців.   Як вперше подолати дистанцію на змаганнях зі спортивного орієнтування

Отже, ми прямуємо в центр змагань. Якщо, наприклад, старт призначили на 11-00, то з’явитися в район старту бажано в 10-00, тобто за годину до початку забігів.

З собою ми обов’язково беремо:

1. Бутерброди. Хто ж може знати, наскільки затягнеться ця наша сьогоднішня пригода, і чи повернемося ми з лісу згідно з розкладом. Совісні орієнтувальники в ліс беруть два або три бутерброди — для себе і для друзів.

2. Ємність з водою.  Що будемо пити? Пляшечка мінеральної не газованої або колодязної водички, термос з чаєм, будь-який спортивний напій зайвим не здасться.

3. Компас. Продається в спортивних відділах магазинів або шукаємо за інформацією досвідчених орієнтувальників. Купуйте обов’язково рідинний, щоб стрілка компасу при його обертанні швидко заспокоювалася.

4. Авторучку. Якщо відмітка проходження дистанції на КП здійснюється компостерами, то ручка нам знадобиться для внесення свого прізвища у картку.

5. Скотч. Прозорим скотчем ми заклеїмо свою робочу картку. Коли ж не заклеїти, то до фінішу ми її можемо і не донести — порветься однозначно. Новачки на дистанції часто втрачають свої картки. Їх за це дискваліфікують. Щоб картку не втратити, її потрібно по довжині зігнути навпіл і змійкою заправити між пальцями руки, і в такому випадку вона не загубиться.

6. Шпильки. Ними ми закріпимо свої стартові номери на грудях, якщо такі нам видадуть без шпильок. Хоча бувають змагання і без номерів учасників.

7. Запасні спортивні штани, футболка. Мало що в лісі з нами трапиться? Натрапимо на якогось вовка, зайця чи оленя, спітніємо з переляку, і на фініші будемо пахнути погано. При наявності ж запасної одежини після проходження дистанції переодягнемося, і знову, як усі нормальні люди виглядіти будемо. А якщо ще одежину і одеколоном або дезодорантом збризнути, тоді взагалі будемо, як порядні громадяни.

8. Взуття. Який його фасон у нас буде при поїздці в ліс — не настільки важливо. Головне, щоб воно було міцним, з ніг не спадало, і було в ньому зручно. Також, мабуть, треба звернути увагу і на решту одягу. Якщо ми вибралися на змагання в спортивних штанях, то туфлі на каблучках будуть виглядати дуже навіть незграбно. Краще одягти кросівки. Ну, а під джинси одягати можна будь-яке взуття. Єдине, виявляється, що з валянками добре гармонує вушанка. Тому влітку ні валянки, ні вушанку одягати не бажано.

Обов’язково стежимо за погодою. Якщо прогнозують опади, обов’язково беремо запасне взуття і пару, а то й дві запасних шкарпеток. Інакше доведеться півдня чавкати в мокрих чунях — а це не найкраще задоволення.

9. Жартівники радять ще й чистий аркуш паперу з собою брати. Ручку ми вже припасли. Перед стартом можна і заповіт написати, про всяк випадок. 😀

Прибувши на старт, відразу ж шукаємо місце, в якому розміщені стартові протоколи. Дивимося свої стартові хвилини. Потім в секретаріаті отримуємо картку, заповнюємо в ній потрібні графи (прізвище, ім’я, група і т.д.) і готуємося до старту, тобто живемо як і раніше. Новачкові немає ніякої необхідності налаштовуватися на жорстоку боротьбу, зосереджуватися і ходити з серйозним виглядом по центру змагань. У нас головне завдання — не проґавити свої стартові хвилини і обов’язково взяти на старт компас і картку (або чіп). Ну і ще обов’язково пробіжимося злегка і розімнемо свої руки-ноги, щоб веселіше по лісі було бігати (або ходити).

А що робити далі, поговоримо з вами на наступному уроці.

До зустрічі на лісових стежках! Автор блогу  Життя цифрового кочівника Віталій Сердюк