Одеса рулить!

Доброго дня, мої друзі!

Майже три тижні пройшло, як  закінчився 2-й Одеський міжнародний  Half Marathon 2017

А емоції, пов’язані з участю в ньому, рулять і не вщухають.  І  Одеса рулить! 🙂 Тому, незважаючи на наступні цікаві події (такі, як поїздка на змагання зі спортивного орієнтування до Польщі, про що напишу дещо пізніше), зупинюсь і на описові Одеського міжнародного   

Одеса рулить
На старт, увага …

Це буде 51-й випуск клубу любителів бігу,

який розпочне відлік другої півсотні наших клубних спілкувань.  В клубних випусках ми будемо говорити як про спортивні змагання з бігу на довгі дистанції, так і про бігове спорядження, тренування, харчування бігунів-марафонців. А також я буду намагатись давати вичерпні відповіді на ваші запитання щодо всіх аспектів нашого улюбленого виду спорту.

фотокор

А сьогодні я хочу коротенько розповісти про змагання 25 червня в Одесі.

Так чи інакше, тренуватися я розпочав ще з осіннього періоду 2016 року з думкою про можливу участь в одному, двох, трьох, або й усіх чотирьох стартах Гран Прі-2017,Лого Гран-При Нова Пошта 2017

— змаганнях в Сумах (27 серпня), Полтаві (3 вересня — будь в якому разі), в Чернігові (24 вересня) та Черкасах (15 жовтня).

А ще безкоштовно (!) заявився взимку на черговий міжнародний марафон в місті Біла Церква Київської області, який стартує 1 жовтня, також на дистанцію 21,1 км.

По ходу зимових тренувань зрозумів, що я готовий взяти участь і у весняному Харківському марафоні, але не на самій дистанції 42,2 км, в естафетних змаганнях 2х21,1 км. Виступали ми в естафетних змаганнях разом з напарницею Оленою Чикуровою від полтавського бігового клубу RCP (Running Club Poltava). Не скажу, що вдало, але останніх не пасли,  в заліковий  контрольний час 5 годин на команду вклалися, медалі теж отримали

А ще була в мене задумка взяти участь у двох дніпровських напівмарафонах. Перший мав відбутися (і вже відбувся) 28 травня, а другий, нічний DneprNight, буде проведений в ніч з 12 на 13 серпня.

Ночной полумарафон Dnepr Night 2016

На жаль, 21 травня під час одного з тренувань я отримав травму (пошкодив сухожилля в районі голеностопа) і моя мрія пробігти набережною Дніпра  зранку другий рік підряд «наказала довго жити». Але то інша історія.

До речі, першим офіційним змаганням на дистанції 21,095 км для мене був забіг в дощовому нічному   в місті Дніпро.  Про ті змагання я розповідав в одній з статей блогу Моя дніпровська одіссея. 

То ж перейдемо до одеського напівмарафону.

Траса

У цьому році вона була зеркальним відбраженням минулорічної і складалася на дистанції 21,1 км з одного кола. В порівнянні з минулим роком ми бігли в зворотньому напрямку.

Карта дистанції з сайту події:

Одеса рулить

Організація

Маршрут. Вище я вже розповів про трасу. Тепер за якість підготовки і перекриття. Все було оганізовано чітко, працівники ДАІ, а також інших міських служб працювали злагоджено і чітко. Я б ще добавив — на високому професійному рівні. Медичні працівники, волонтери теж були на висоті, тобто під час забігів на 10 і 21,1 км постійно супроводжували останніх бігунів.

Єдиним недоліком (якщо можна це віднести до недопрацювань), як і в минулому році,  була спекотна  приморська погода. Але, на жаль, оргкомітет не має покищо впливу на небесну канцелярію. Тому і не зміг поклопотати за більш прохолодні умови проведення забігів. Цей «прокол» організатори події компенсували кількома точками поливу бігунів душовими установками та іншими, більш простими приладами.

Дистанції включали в себе напівмарафон, 10 км, 5 км, естафетні забіги (4 етапи 3х5 плюс 6,0975 м),  а також дитячі забіги на 1 км,  500 та 100 метрів.

Учасники. Наймолодшим, близнятам Марії та Соломії

зі спортивної сім’ї Черницьких ледве виповнився один рік,

найстарший — 74-річний Петер Люске (Peter Lyucke) з міста Ганновер, що знаходиться в північній частині Німеччини, мій суперник по групі Ч70+.

peter luecke
Peter Luecke

Всього в забігах на всіх дистанціях брали участь більше 2100 учасників з 43 міст України та 20 країн світу, а саме — Бєларусі, Великої Британії, Германії,  Естонії, Італії, Канади, Китаю,  Латвії, Литви,  Марокко, Молдови, Польщі,  Південно-Африканської Республіки, Росії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Туреччини, Чілі, Швеції та Швейцарії.

Ось повна трансляція спортивного свята в Одесі — приготування до стартів, усіх забігів, нагородження переможців та призерів:
https://youtu.be/mDckpU4fr-o

Мої 21, 1

Стартові коридори:

  • Еліта
  • 1:30
  • 1:40
  • 1:50
  • 2:00 — звичайно, це мій коридор. 😉
  • Ось ми готуємось до старту:

Ну що, побігли?

Одеса
… марш!

Стартую зовсім повільно, в останньому ешелоні. На фото я справа в світлій бандані з екшн-камерою зверху. А ще правіше — мій суперник і колега по групі Петер в червоній майці.

Налагоджую та включаю в смартфоні обидві бігові програми — Strava i Runkeeper. Навіть затримався трішки. Хотів бігти за пейсмейкером з блакитною кулькою. Але,  поки порпався з програмами, безнадійно від «блакитної кульки» відстав.
Одеса рулить
На старт, увага …

Блакитна кулька вже далеко попереду. Зате в полі зору побачив Єгора Соболєва і Марічку Падалко. Вирішив брати за орієнтир їхнє переміщення. Ще не дуже спекотно.

Одеса рулить!Темп нашого переміщення по маршруту для мене не слабкий: перший км — 5:36, другий кілометр — 5:23, третій  — 5:16, четвертий — 5:08, п’ятий — 5:34,  шостий — 5:48, сьомий — 5:00 (!), восьмий — 4:59 (!!), дев’ятий —  5:23, десятий — 5:35, 11-й км — знову 4:59 (!!), 12-й — 5:07, 13-й — 5:31 🙁 …

Одесса рулит!
Спроба взяти інтерв’ю у Марічки і Єгора 🙂

І що з того вийшло.

Далі було вже не так цікаво

З виходом в районі Аркадії на одеську «Трасу здоров’я», здавалось, бігти буде легше. Але не так сталось, як гадалось. Після години бігу стало добряче припікати сонце. Сама ж Траса здоров’я, хоча і пролягала вздовж узбережжя Чорного моря, але мала безліч підйомів і спусків, на яких пропала легкість в ногах. Біжу вже «на зубах». 14 км — 6:03, 15-й  — 6:17, Подружжя Соболєвих мені вже «помахало ручкою», відірвавшись далеко вперед. Що тут поробиш? — Молодість домінує. 🙂 .

Віталій Сердюк
Мій номер — 644

Далі все  гірше. 16-й — 6:21, 17-й — 6:32, 18-й — 6:36.

Стає зрозумілим, що мої плани пробігти в Одеський напівмарафон за 2 години або трішки швидше «горять яскравим полум’ям». Більше того, на  останньому підйомі і при виході в центральну частину міста я взагалі певну частину підйому долав пішки (темп 19-му км 7:42)   і тільки на останніх двох кілометрах примусив себе прискоритись: 20-й кілометр — 5:44, 21-й і частину 22-го — повільніше.

Одеса рулить!
Трек мого напівмарафонського маршруту в Runkeeper
Трек мого Одеського напівмарафону
Трек мого маршруту в програмі Strava

Остаточний результат.- 2:10:18. Не так вже й погано, враховуючи спекотну погоду і гірки на Трасі Здоров’я. Свого суперника в групі німця з Гановера Петера Люске (Peter Luecke) обігнав майже на 3 хвилини, перше місце в групі М70 зайняв, нагороду отримав:

https://youtu.be/WHL3c5IMQuw

На радощах під запальну мелодію на фініші здійснюю кілька танцювальних па (ми це вміємо і любимо! 😉 ), отримую медальку, відчуваю турботу медичних працівників, які запрошують до свого намету, садять на стільчик, пригощають смачною водичкою, уважно вислуховують мої емоційні висловлювання. Дякую вам, шановні Айболіти! 🙂

Що вразило і сподобалось

Повторюсь, сподобалась та атмосфера вселенського свята, яка панувала від початку розминки і до самого кінця цього заходу, коли вже волонтери  прибирали з театральної площі залишки масового свята — як то обладнання, сцену для нагородження та інші суддівські атрибути.

А що не зовсім

Якщо вже бути дуже прискіпливим, то, звичайно, не дуже позитивною реакцією частини жителів міста Одеси на факт перекриття центральних вулиць міста на період проведення спортивного свята. Проте, це характерно для обивателів любого українського міста, де проводяться аналогічні спортивні заходи. Будемо надіятися, що ми поступово викорчуєм наш, на жаль, далеко не позитивний менталітет.

Враження учасників, описані в  Фейсбуці та в інших соціальних мережах

Як і інші учасники Одеського напівмарафонув, був вражений позитивними і від того дуже приємними відгуками іногородніх та іноземних учасників змагань. Не буду, як кажуть, «розмазувати білу кашу по чистому столу», а лише покажу лінк на одну з груп в фейсбуці, присвячену цій Події —

З повагою до читачів, Віталій Сердюк, автор блогу Життя цифрового кочівника