Упомянул я в одном из последних постов (рубрика “ПОЛТАВА”) вскользь о полтавском полковнике Мартыне Пушкаре. Колоритная фигура в истории Украины (как и вся история моей державы, между прочим). У каждого историка, журналиста, кто этой темы касается (имхо), свой взгляд, свое мнение.
Кому интересно, информация для дальнейшего знакомства с Полтавщиной и размышления -
Микола СЛАВИНСЬКИЙ
- здесь статья Н.Славинского полностью
Тут є все: степи з найкращими в світі чорноземами, річки й озера, ліси та луки… Немає хіба що гір, за якими ніколи й не тужила благословенна, самим Богом цілована полтавська земля. Припадали до неї вдячними вустами давні слов’яни, русичі, українці – козаки, посполиті, запорожці, чумаки… Тут, на щедрій тверді, виростали й гартувалися безстрашні воїни, утверджувалися цілі хліборобські покоління, ушляхетнювалися душі філософів, плекалася й нині суща літературна мова. Під ясенами благодатного краю відпочивав босоногий любомудр-мандрівник Григорій Сковорода, а в затишній аристократичній оселі творив безсмертну поему «Енеїда» Іван Котляревський. Перший класик нової національної літератури високо цінував спадщину Марусі Чурай, яка оспівала не тільки рідне місто, а всю Вкраїну. Коли 1648 року Полтавський полк підняв шаблі за Богдана Хмельницького легендарна поетеса написала знамениту пісню-марш «Засвіт встали козаченьки». Вона лунала перед великою баталією 1709 року й сьогодні бринить на неозорих обширах, де майже триста літ тому прогриміла вікопомна битва.
Полтавські полковники:
Мартин Пушкар (1648-58)
Федір Богун (1658)
Хвилон Гаркуша (1658, 1669-70)
Кирик Пушкар (1658, 1659)
Марко Пушкар (1658-59)
Федір Жученко (1659-61, 1670 –72, 1676, 1679-80, 1683, 1687-89, 1689-91)
Дем’ян Гуджол (1661-63, 1668-69, 1672-74)
Сава Омельницький (1663-65, 1667)
Григорій Витязенко (1665-67, 1667-68)
Костянтин Кублицький (1668, 1669) Прокіп
Леневець (1674-75, 1677-79)
Павло Герцек (1675-76, 1676-77, 1683-87, 1691-96)
Дем’ян Яковенко (1677)
Леонтій Черняк (1680-83, 1689)
Іван Іскра (1696–1700)
Іван Левенець (1700-29 з перервами)
Іван Черняк (1709-24 з перервами)
Василь Кочубей (1723-33)
Андрій Горленко (1744-65)
КОММЕТАРИИ